"..Они до сих пор хвастаются потерями.." М.М.Жванецкий

Говорити сьогодні про чопське комунальне господарство і легко, і складно. Легко тому, що говорити майже нема про що, а складно тому, що зробити потрібно стільки, що незрозуміло з чого починати. Напевне почнемо з наболілого – водопостачання. Водопостачанням в місті Чоп займається ВП «Ужгородська дистанція водопостачання», що відноситься до Львівської залізниці. Цьому підприємству належать водозабір на річці Латориця, НФС по вулиці Латорицька та вся мережа водопостачання в місті. Всі ті труби, які течуть та утворюють невеликі та великі озерця. Ями, що наповнені водопровідною водою та пошкоджені дороги після ремонтів – це сліди діяльності згаданого підприємства. З мешканцями Чопа укладені прямі договори, тому ні комунальне підприємство, ні міська рада, на діяльність водяників практично вплинути не може. Коли немає договірних відносин, спілкування зводиться до листування та взаємних прохань та побажань. Толку від такого співробітництва небагато, а результатів ще менше. Єдине, що залишилось від водопостачання міському господарству, це насоси в багатоквартирних будинках, за які ніхто не сплачує, ні за обслуговування, ні за електрику. Таким чином міський комунгосп просто втрачає кошти, до того ж наражаючись на невдоволення городян. Нажаль, всі забули, що постачальник повинен подати саме питну воду, і саме на верхні поверхи, без усіляких насосів. Це і написано в договорах, за якими вони отримують кошти від мешканців Чопа.

Каналізація – це взагалі казка. Про неї не прийнято багато говорити, але без неї дуже важко жити. Комунальне підприємство «Тиса», що займається наданням цієї важливої послуги, не в змозі утримувати за власний рахунок це господарство. З шести діючих КНС (плюс одна нова), працює тільки чотири. Ті, що працюють, знаходяться в «передінфарктному стані» та підтримуються за рахунок самовіддачі та декотрих припущень. Тариф в 3,44 гривні за метр кубічний не дає змоги навіть сплатити заробітну плату та електрику. Очисні споруди, яким належить очищати стічні води, виконують своє призначення відсотків на п’ять. Про модернізацію, плановий ремонт чи заміну обладнання, просто не йдеться. Мережа каналізації в нашому місті настільки застаріла та захаращена, що тільки її велика ємність та близькість річки не призводить до екологічних негараздів.

Сміття та сміттєзвалище – ще одна велика проблема міста. Сам полігон знаходиться на невизначеній території, не має повноцінного паспорту та обслуговування. Техніка, що використовується для вивозу сміття, знаходиться в жахливому стані. Тариф в 6,54 гривні з мешканця в місяць не дає змоги навіть забезпечити автомобілі паливом. Про впорядкування сміттєзвалища, ремонт та закупівлю обладнання наразі не йдеться. Постійні витрати з міського бюджету на потреби комунального підприємства фактично перекривають недостатність тарифу.

І, нарешті, найзагадковіша сплата за комунальні послуги – квартирна плата. Ця послуга невідома для мешканців приватного сектору, але сплачується в багатоквартирних будинках міста. Нажаль, мешканці невірно розуміють, що саме входить до цієї послуги. За що, власне сплачують мешканці? Насправді все просто. До квартирної плати входить обслуговування мережі водопостачання та водовідведення, що розташована в самому будинку та вартість електроенергії, що використовується для освітлення сходових клітин та підвалів. Ціна складає 22 копійки за метр квадратний помешкання. А, якщо в вашому будинку додається прибирання прибудинкової території, то квартплата виростає до 37 копійок з метра. І це все! Ніяких лампочок в під’їздах, дверей та побілок, ремонтів дахів та парапетів, наша квартирна плата не передбачає. Простіше кажучи, для зменшення квартплати, з неї виключили всі важливі для помешкання роботи.

Таким чином, створивши штучно ситуацію, за якою комунальне підприємство не має змоги обслуговувати будинки в повній мірі, ми просто чекаємо, поки наше власне житло перетворюється на руїну. Любий необхідний ремонт, навіть поточний, проведення якого зумовлено нормами утримання будівель, можливе тільки за рахунок міського бюджету, що зумовлює ще більші складності та потребує дуже багато часу на узгодження. Елементарна заміна труби чи санітарна побілка під’їзду стає неможливою, або перетворюється на паперову тяганину, що триває місяцями.

Ця ситуація найбільш яскраво демонструє, як політичні питання шкодять простим мешканцям міста. Виконуючи партійні завдання, чи просто займаючись популізмом, влада лишила напризволяще мешканців та їх житло. Не збираючи необхідну платню, та не виконуючи необхідних ремонтних робіт, житловий фонд міста доведений до жахливого стану. Практично знищено комунальне підприємство, немає коштів на необхідні капітальні ремонти, все чопське комунальне житло впевнено рухається до аварійного стану. Для того, щоби змінити ситуацію, хоча би в напрямку руху, необхідні радикальні дії. Буде створено нові комунальні підприємства – надавачі послуг, утворені спілки власників житла, як юридичні особи (ОСББ) та відповідно змінені тарифи. Нові підприємства, за новими тарифами, будуть в змозі надати необхідні якісні послуги та зупинити зубожіння чопського житлового фонду.

І.Гіжан