Tel: +380 (50) 523 67 93 | Mail: gazetachop@gmail.com



Жити по новому тарифу!

«Маємо те, що маємо». Л.Кравчук

Краще за першого українського президента тут і не скажеш. От вміє людина однією фразою охопити всю глибину та ширину українських реалій. Але охопити мало – потрібно усвідомити дійсність і бути готовими до змін.

Лютий 2015 року стане для жителів Чопа місяцем підвищення комунальних тарифів.

На все. Уряд обіцяє значне підвищення тарифу на газ та електрику і, об’єктивно, цього неможливо уникнути. А ті тарифи, що встановлюються місцевим виконкомом, або підвищуються в плановому порядку, або на їх формування втрачено будь який вплив.Пояснюю.

Комунальні тарифи поділяються на загальноукраїнські – газопостачання та електроенергетика, та місцеві – водопостачання, водовідведення (каналізація), вивіз та утилізація сміття та утримання будинку і прибудинкових територій (квартирна плата). Були колись ще опалення та гаряче водопостачання, але це вже історія. «Панські фіглі», як каже один мій знайомий, яких ми рішуче позбулись.

На перші тарифи впливати ми не можемо. Вони формуються з зовнішніх чинників таких як світові ціни на газ, нафту, вугілля, загального стану національного бюджету та дієвості регулюючих державних актів.

На другу групу тарифів впливають як загальноукраїнські чинники, так і ефективність роботи місцевої влади. Тобто, якщо комунальне підприємство має можливість заробляти гроші якось ще, крім справляння тарифу з населення, то перекривати певні збитки своєї діяльності можна і потрібно. Адже підприємство комунальне і належить міській громаді. Але наші комунальники поставлені в такі умови, що заробляти їм практично неможливо, а збитки, якщо вони будуть, все рівно компенсують за рахунок міського бюджету тим чи іншим чином. Тому, ніякого стимулу заробляти немає, є тільки необхідність покрити витрати, а яким чином це буде зроблено – неважливо. Отже, чекати покращення роботи комунальників в сьогоднішніх умовах сенсу немає, а погіршення виконання послуг цілком можливе.

Це, панове, була преамбула, а зараз буде амбула.

Зміна комунального тарифу досить кропітка справа. Для того щоб «привести у відповідність» розмір платні за комунальну вигоду потрібно пройти цілу процедуру, яка детально прописана в державних регулюючих актах. Тут є і оприлюднення в пресі, і громадське обговорення і певний час на висловлення зауважень. Кінцеве рішення приймає виконком.

Загалом все для людей. Але головний чинник у формуванні тарифу – це порозуміння та узгодження ціни з підприємством, яке цю послугу надає та представниками споживачів – місцевим виконавчим комітетом. Така собі торгівля між продавцем та покупцем. Правда вона, ця сама торгівля, жорстко регламентована державою – торгуватися можна, але припиняти надавати послугу, якщо немає альтернативи, заборонено. Не дуже хороша перспектива для монополістів.

Місто Чоп – відоме здавна і має власну гордість, тому домовлятись з нами важкувато. Вирішити з власним комунальним підприємством, які потрібні йому тарифи, неважко. Тут і допомогти можна і обладнання придбати і статутний фонд підвищити. Тому тарифи на послуги міського комунального підприємства піднімаються міськвиконкомом хоча із сльозами на очах, але регулярно.

Ось і зараз, в зв’язку із значним підвищенням цін на пальне, підвищено тариф на вивіз та утилізацію сміття з п’яти гривень до шести з половиною з мешканця в місяць. Це зовсім небагато і, напевне, вкрай необхідно. Взагалі все правильно. Не думаю, що хтось з мешканців Чопа хоче, щоб ще більше сміття вітер носив по вулицях, а на майданчиках не було видно баків. Всі хочуть чистоти та гігієни.

Нажаль, для підтримання гігієни та інших видів життєдіяльності вкрай необхідна вода. Тут нічого не вдієш. Ми все-таки місто обласного підпорядкування і загальноукраїнського значення. Тому вода має бути в кожній оселі, бажано питна і бажано з крану. Не пишу про цілодобово бо вже і так багато вимог для нинішніх реалій. Але вода має бути і крапка, інакше ми не місто, а… самі додумайте хто.

Воду нам постачає Львівська залізниця – вона в даному випадку монополіст. Думаєте це добре для підприємства? Навпаки – дуже погано. Припинити постачати воду мешканцям вони не мають права, а підвищити ціну на воду виконком не хоче. І вже років з п'ятнадцять(!) не хоче. Так ми отримали дешеву брудну воду з перебоями на довгі роки. Одна гривня 28 копійок за сто відер води з Латориці до вашого дому – така платня нашим водопостачальникам. В таких умовах, розбудовувати власну, міську водозабірну станцію було теж вкрай невигідно, тому закрили навіть те, що вже працювало. А на заклики залізничників просто не звертали ніякої уваги. Система ніпель!

Спочатку водяники підвищували тарифи там, де мали змогу це робити, тобто власним підприємствам. Дійшло до того, що за ту саму воду з крану, мешканець Чопа платить 1,28 гривні, а підприємство, якому належить водозабір – більше 63 гривень за куб. В 50 разів більше! Але домовитись з міськвиконкомом все рівно не вдавалось. Тому велике підприємство звернулось до НКРЕ (національної комісії), пройшло всю процедуру і отримало дозвіл на зміну тарифу без нас.

З лютого місяця за воду ми будемо сплачувати 8.33 гривні за метр кубічний. Тобто майже в сім разів більше.

Думаєте, що якість води від того зміниться? Думаєте, що хтось ще буде з нами пробувати домовлятись? Ми так довго пробували грати в одні ворота, що не помітили як нам забили гол.

А зараз висновки.

Нас очікують справжні зміни в системі міського водопостачання. Точніше, такі зміни можливі і бажані. З настанням «справедливої ціни» можна відновлювати роботу міського водозабору, продовжувати будівництво наступної черги свердловин, боротись за якість води. Це було би цілком логічними вчинками. Нажаль, наскільки я зрозумів, планується подальша конфронтація. Розривання договору, суди та інші неконструктивні дії. Міська влада хоче щоб гроші за воду збирали самі водяники, а добавку за роботу насосів у багатоповерхових будинках перенести до квартплати. Але тоді виникає справедливе питання – чому не передати інші комунальні зобов’язання не міським підприємствам, а виконавця ліквідувати разом з боргами та регулятором? Ну, якщо не хоче працівник виконувати ніякої роботи, то навіщо такий працівник?

Платити так чи інакше прийдеться – це неминуче. Тепер вже по нових тарифах. Не будемо платити – не будемо мати води. Гадаю, водозабір просто «зламається» на рік чи два. Тоді що будемо робити? Адже порядок постачання і якість комунальних послуг повинні нам забезпечити ті люди, яких ми для того обрали.

І.Гіжан «Чопська громада»

Шенгенська віза перелік документів

У цьому тобі допоможе "Чопська газета"

читати далі »