Tel: +380 (50) 523 67 93 | Mail: gazetachop@gmail.com



Чопские слухи

«Скажіть, а чи правда, що Рабинович виграв в Спортлото тисячу рублів? - Правда. Але не в Спортлото, а в преферанс. І не тисячу рублів, а червінець. І не виграв, а програв».

Практично ніхто в місті не знає як і ким використовується міське майно. Якщо Ви самі для себе проведете невеличкий експеримент, Ви дуже скоро в цьому переконаєтесь. Спробуйте розпитати своїх друзів чи знайомих про те, що саме вони відносять до комунального майна міста. Тобто, яке майно в Чопі належить громаді і яку користь городяни від того майна отримують. Отримаєте відповіді, дуже схожі на анекдот, винесений в епіграф. Ніхто нічого не знає, а якщо знає то не все і не те. Навіть серед депутатів тої політичної сили, що здобула тотальну перемогу на минулих виборах до міської ради, далеко не всі обізнані в питаннях розподілу міського майна. Про інших депутатів та звичайних городян годі й говорити. Така таємничість при використанні та відчуженні міського майна найімовірніше має свої причини, але тут у кожного своя думка. Спробуємо користуватись тільки фактами.

Отже мною, як депутатом міської ради, було написане депутатське звернення з проханням надати відомості про відчужене комунальне майно, починаючи з 2006 року. Тобто про те майно, що має використовуватись на користь всій громаді міста Чоп, але з якихось причин було продане. Не передане в оренду і наповнює міський бюджет орендною платою, не використовується містом для власних потреб, а саме продане. Для розуміння предмету наведу приклад з власного досвіду. В далекому нині 2007 році, на виконкомі Чопської міської ради постало питання, про продовження строку дії оренди земельної ділянки під територією міського ринку. «Чопська громада» тоді активно виступала за створення міського комунального господарства «Чопський міський ринок» із залученням чопських підприємців, які торгують на ринку, до управління даним господарством. Нажаль «молода, амбітна команда» міської ради нас тоді не почула. Тільки через п’ять років, в кінці 2012-го, коли деякі симпатії змінились на антипатії, ці землі перейшли в пряме користування громаді і приносять користь. Більше того, звичайне функціонування міського ринку, сьогодні підноситься як величезне досягнення. Питання про те, чому так не можна було зробити в 2007-му, не згадується. Так само і з міським майном – можна віддати в оренду, використовувати самому, або продати. Висновки про доцільність такого продажу та отриману від відчуження користь робіть самі.

Отже, з 2006 року по 2014 рік було продано шість об’єктів комунальної власності.

В2007 році, за 29 605 гривень було продане вбудоване приміщення площею 29,81 м² за адресою проспект Залізничників 2/3. Покупець – приватний підприємець (у відповіді на депутатський запит прізвища покупців не вказано). Очевидно це приміщення є перукарнею зі входом з торця будинку.

В2007 році також було продано напівпідвальне нежитлове приміщення площею 71,45 м², за 30 510 гривень за адресою вулиця Привокзальна 2/3, також приватному підприємцю. Так сталось, що саме це приміщення я бачив особисто в момент передачі. Відверто – більше воно не коштувало.

Після цього, за даними міської ради, ніяких продажів не проводилось. Потім, аж наприкінці 2013 року було продано три нежитлові приміщення по Берег 18 – відповідно Берег 18/2 – 37,3м² за ціною 41 864 гривні, Берег 18/4 – 74,0 м² за 87 401 гривню та Берег 18/5 – 36,3 м² за 45 468 гривень. Всі покупці є фізичними особами, а приміщення чудово відомі мешканцям міста. Це все приміщення, які розташовані біля поштового відділення.

Берег 18/2 – 37,3м² за ціною 41 864 гривні

Берег 18/4 – 74,0 м² за 87 401 гривню та Берег 18/5 – 36,3 м² за 45 468 гривень

Скажіть будь ласка, хто з вас не хоче придбати у власність приміщення в центрі міста за ціною приблизно 1100 гривень за метр квадратний, якщо середня ціна такого самого метра в квартирі сьогодні складає біля 7000 гривень? А може хтось крім покупця і ще декількох людей знав що ці приміщення продаються? Це все дуже сумно і явно не відповідає інтересам чопської громади.

Але 2014 рік перевершив всі попередні. Цього року на аукціоні було продано нежитлову будівлю за адресою вулиця Молодіжна 9а, площею 333,3 м² за ціною 50 317 гривень! Тобто продали будинок побуту на Молодіжній за ціною 150 гривень за метр квадратний!

Де і коли проводився аукціон з таким «дивним результатом»? Чому він не був визнаний недійсним, якщо отримана ціна явно не відповідає інтересам власника – мешканців міста? Кому, крім покупця від цієї оборудки користь? Невже громаді міста. Може «шановні продавці міського майна» сьогоднішніх цін не знають. І чому все це майно не можна було здавати в оренду і отримувати гроші в міський бюджет. Давайте розміркуємо.

Сьогодні, фонд державного майна пропонує українським підприємцям та організаціям оренду офісних приміщень державної власності в місті Чоп за ціною, приблизно 60-65 гривень за метр квадратний в місяць. Це, звичайно, без урахування комунальних послуг та інших витрат, пов’язаних з утриманням приміщення. В комерційних структурах, що здають приміщення в оренду, підхід більш гнучкий і ціна коливається в розмірах від 50 до 150 гривень за метр в місяць. Тож неважко підрахувати, що офісні приміщення по Берег 18, за умови здачі їх в оренду, принесли б ті самі гроші за півтора року і надалі приносили б прибуток, лишаючись при цьому у власності міської громади. А за будинок побуту, навіть якщо знизити орендну плату зважаючи на стан приміщень, такі гроші можливо було отримати вже цього року. І так само будівля лишилася би у власності громади. То навіщо продавати будівлю в центрі міста за ціною скромного автомобіля, прикриваючись міфічним аукціоном. Я впевнений, що двоє з трьох випадкових людей на вулиці Чопа були б готові заплатити значно більшу ціну за цю будівлю, ніж отримає міський бюджет. А якщо дійсно провести аукціон серед підприємців міста, то можна отримати ціну близьку до ринкової. Хоча продавати нерухомість сьогодні навряд чи розумна ідея. Значно простіше та вигідніше здавати в оренду, регулюючи таким чином ринок послуг у місті. Але для цього потрібно активно працювати, шукати орендарів, пропонувати різні умови, допомогу – виконувати роботу своєрідного регулятора. А можна просто продати, чим зменшити собі роботу, а громаді статки. Прізвище покупця у відповіді на запит не вказали, але для мешканців «щасливий покупець» довго не буде таємницею. Рано чи пізно і подробиці проведення аукціону теж стануть відомими. Невідомим лишиться тільки мотив продажу значної частки міського майна та чому такі активні продажі розпочались за рік до початку виборів.

І. Гіжан «Чопська громада»

Шенгенська віза перелік документів

У цьому тобі допоможе "Чопська газета"

читати далі »